Українська Держава за Павла Скоропадського

Світлана Слободиська, вчитель історії
СЗШ І-ІІІ ступенів с. Дашківці
Літинського району Вінницької області

Цільова група:

• учні 10 класу

Тривалість:

• 45 хв.

Мета:

• ознайомити учнів з державною політикою часів Павла Скоропадського;
• на основі здобутих знань про внутрішню політику Гетьманату проаналізувати економічний розвиток Української Держави, позитиви економічної політики (напр., повернення до підприємництва) та помилки;
• сприяти формуванню національної свідомості учнів;
• розвивати підприємливість.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• про спроби уряду П. Скоропадського провести дієві реформи в економіці;

розуміє

• роль людського фактору в українській революції;

вміє

• аналізувати історичні події й робити висновки;
• визначати позитивні й негативні кроки політичних лідерів, пояснювати їхній вплив на розвиток держави;

може

• виявляти причинно-наслідковий зв’язок;
• аргументувати свою думку з покликанням на джерело;
• обґрунтовувати власну позицію щодо урядових заходів в економіці.

Методи і техніки:

• «мозковий штурм»;
• «мікрофон»;
• робота в групах.

Обладнання:

• маркери, ручки;
• портрет Павла Скоропадського;
• аркуші А4;
• аркуші в клітинку.

Допоміжні матеріали

Додаток 1. Таблиця для зіставлення подій в українській і світовій історії періоду 1914-1918 рр.

Додаток 2. Таблиця «Досягнення і недоліки Гетьманату».

Додаток 3. Завдання для І групи «Аграрна політика».

Додаток 4. Завдання для ІІ групи «Розвиток промисловості й фінансів».

Додаток 5. Завдання для ІІІ групи «Соціальна політика».

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. Привітайтеся. Мотивуйте учнів, повідомивши, що їх чекає цікавий урок.

1.2. Сформуйте 3 робочі групи, запропонувавши учням розрахуватися на «один», «два», «три». Нагадайте дітям про необхідність розподілу обов’язків у групі. Запропонуйте дітям сісти за столи з необхідними матеріалами. Побажайте учням успіхів.

1.3. Запитайте в учнів, які події всесвітньої історії та історії України початку ХХ століття можна називати історичним рубіконом? (Початок Першої світової війни, початок Лютневої революції в Російській імперії, Українська революція.) Відповідь потрібно аргументувати.

1.4. Запропонуйте учням обговорити разом, співвіднести загальноєвропейські події й події в Україні через заповнення таблиці, вписавши у відповідні колонки цифри (Додаток 1). Озвучте правильні відповіді й попросіть перевірити свої таблиці.

1.5. Оголосіть тему і мету уроку. Запишіть її на дошці та попросіть учнів записати в зошитах. Продемонструйте портрет Павла Скоропадського.

2. Основна частина

2.1. Розкажіть учням, що Павло Скоропадський - кавалергард і генерал, багатий поміщик і аристократ, царський ад’ютант і український гетьман. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін - другим Мазепою. Ким же він був насправді? Павло Скоропадський - не бронзовий пам’ятник, а жива людина зі своїми чеснотами і вадами.
У молоді роки Скоропадський був особисто знайомий із Карлом Ґуставом Емілем фон Маннергеймом, майбутнім фельдмаршалом і Президентом Фінляндії. Обидві держави, Україна і Фінляндія, стартували майже одночасно, проголосивши свою незалежність відповідно у листопаді та грудні 1917 року.

2.2. Запитайте в дітей: чому нині Фінляндія - європейська держава з високим життєвим та економічним рівнем, хоч і розташована по сусідству з Росією, та ще й за Полярним колом, а Україна, яка міститься в самому центрі Європи, не змогла захистити свою незалежність?

2.3. Допоможіть учням чіткіше висловитися за допомогою таких уточнювальних запитань:

• Чому гетьман Скоропадський не зміг реалізувати свій проект «Українська Держава»?
• Як підприємництво змінило соціально-економічний розвиток доби Гетьманату?
• Назвіть недоліки Гетьманату.

2.4. Попросіть учнів скласти таблицю за матеріалами уроку (Додаток 2).

2.5. Нагадайте учням, що П. Скоропадський прийшов до влади завдяки кільком важливим факторам, а саме:

• помилкам попереднього уряду;
• підтримці окупаційних військ;
• підтримці Української демократичної хліборобської партії й союзу землевласників.

2.6. Доповніть відповіді учнів.

2.7. Запропонуйте учням розглянути вплив підприємництва на соціально-економічний розвиток Української Держави та його наслідки.
Роздайте робочим групам матеріали, з якими вони мають працювати:
І група - Додаток 3.
ІІ група - Додаток 4.
ІІІ група - Додаток 5.
Заслухайте результати діяльності груп.

3. Підсумкова частина

3.1. Поміркуйте, чому спроба П. Скоропадського встановити стабільність в Україні старими дореволюційними методами зазнала цілковитого краху. Запитайте в учнів, чи згодні вони з такою думкою вчених істориків: в ідеалі гетьманський уряд сподівався, що відновлення приватної власності має стимулювати підприємництво та підприємницьку діяльність, а ліквідація державної монополії в торгівлі дозволить підприємцям реалізовувати свою продукцію на вигідних для них умовах.

3.2. Перевірте складену під час роботи груп на уроці таблицю «Досягнення і недоліки Гетьманату».

3.3. Попросіть учнів оцінити рівень засвоєння матеріалу, запитавши:

• Чи виправдалися ваші очікування від уроку?
• Чи з’явилось бажання самостійно дізнатися більше?

3.4. Запропонуйте учням скористатися літературою та Інтернет-ресурсами, які допоможуть їм дізнатися про Скоропадського більше.

3.5. Оголосіть домашнє завдання: скласти есе на тему: «Що б ви зробили як президент для розвитку підприємництва в сьогоднішній Україні, скориставшись уроками доби Гетьманату?»

Додаток 1

1. Утворення Центральної Ради

2. Початок революції в Росії

3. IV Універсал Центральної Ради

4. Утворення Легіону Українських січових стрільців

5. ІІІ Універсал Центральної Ради

6. Жовтневий більшовицький переворот у Росії

7. Укладення Брест-Литовського миру між Росією і країнами Четвертного союзу

8. Початок Першої світової війни

(правильна відповідь: А - 8, 4; Б - 2, 1; В - 6, 5; Г - 7, 3)

Додаток 2

Досягнення і недоліки Гетьманату

Ключ до таблиці «Досягнення та недоліки Гетьманату»

Додаток 3

Завдання для І групи - «Аграрна політика»

Чи відповідала аграрна політика уряду інтересам більшості селянства? Чому? Аргументуйте, покликаючись на джерела.

На зустрічі з делегацією хліборобів Павло Скоропадський заперечив чутки про те, що земля залишиться у поміщиків. Він заявив, що максимум земельного наділу становитиме 25 га на 1 особу, а поміщикам буде надано право продавати землю державному банкові. Відповідний закон, запевняв гетьман, уже розробляється, але «не можна його одразу видати, не враховуючи історичну та юридичну сторону питання». Та ці слова пролунали непереконливо, реальність спростувала їх. У липні 1918 року було ухвалено закон, згідно з яким усі сільські виробники мали передати у розпорядження держави всі надлишки хліба. Гетьманські старости та окупаційні коменданти силою відбирали у селян майно, передане їм земельними комітетами відповідно до законодавства Центральної Ради. Поміщики одержали можливість викликати для захисту своїх маєтків військові команди. Почались екзекуції, селян били різками, ув’язнювали і навіть розстрілювали.

«Грабіж продовольства з України, початий австро-германцями за всілякої допомоги уряду Скоропадського, був без кінця і без краю. Вивозили все: хліб, худобу, птицю, яйця, сировину і т. д. - і все це у таких розмірах, з якими ледве міг упоратися транспорт. Немовби потрапивши на величезні продовольчі склади, що були приречені на пограбування, австрійці й німці завантажували потяг за потягом, сотні, тисячі потягів, і вивозили їх до себе» (Аршинов П. История махновского движения (1918-1921)).

Додаток 4

Завдання для ІІ групи - «Розвиток промисловості й фінансів»

У чому, на вашу думку, полягає суперечливість курсу гетьмана? Які верстви населення не стали опорою Скоропадського?

«Уряд видав наказ про «безумовну» заборону вивозу за межі Української Держави «міді, алюмінію, нікелю, ... цинку та живого срібла…», ухвалив закон про фінансування цукрової промисловості … Асигнували 15 млн. карбованців на видачу зарплатні шахтарям, яку заборгувала … УНР. …Ухвалили законопроект про порядок реєстрації та затвердження статутів акціонерних компаній.

Гетьман написав особистого листа керівникові уряду про необхідність запровадження жорстких заходів з боротьби зі спекуляцією… Затверджується Статут Українського державного банку… Видали 2 млн. карбованців на видатки щодо утримання та лікування інвалідів, які повертаються з полону».

Додаток 5

Завдання для ІІІ групи - «Соціальна політика»

Чому в умовах приватної власності гетьманський уряд не зміг контролювати ціни?

У галузі соціальної політики - ліквідація всіх соціальних надбань Центральної Ради і повернення до антиробітничої політики царського уряду. Зокрема було скасовано 8-годинний робочий день, заборонено страйки та інші форми соціального протесту, різко обмежено права профспілок. Найболючішими для робітничого класу були локаути - припинення роботи зі звільненням усіх працівників, щоб через якийсь час найняти покірливіших та ще й за меншу плату. Стрімко піднялися ціни на всі види продуктів. Місто переповнилося продуктами, а водночас ціни на них були захмарні.