Перспективи розробки родовищ сланцевого газу в Україні

Євгеній Бартош, учитель географії та економіки
Роменської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5
Роменської міської ради Сумської області

Цільова група:

• різновікова група учнів 9-11 класів

Тривалість:

• 1 год. 25 хв.

Мета:

• з’ясувати переваги та недоліки видобутку сланцевого газу в Україні;
• формувати навички критичного сприйняття інформації та ведення наукової дискусії, висловлювати та аргументувати свої думки, використовувати різні джерела інформації, його аналіз та структурування;
• розвивати серед учнів підприємницьку культуру, а також компетентності, необхідні для досягнення успіху в бізнесі або професійній кар’єрі;
• виховувати раціонального споживача використання природних ресурсів

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення заходу учень

знає

• особливості функціонування галузей паливної промисловості та ринку енергоносіїв;

розуміє

• наявність технологічних особливостей кожного виду підприємницької діяльності, принципи функціонування економіки та складність реалізації проектів розвитку окремих територій та галузей;

вміє

• здійснювати пошук та аналіз інформації, зібраної в різних формах, використовувати інформаційно-комунікаційні технології;
• аналізувати суспільні наслідки виробничих процесів;
• оцінювати соціальні явища, свої сильні та слабкі сторони у діяльності, ризики розпочатої справи;

може

• спілкуватися з іншими людьми, ефективно співпрацювати у групі, аргументувати власну позицію;
• вирішувати конфлікти і проблеми;
• розвивати свої творчі здібності та уяву.

Методи і техніки:

• доповідь
• опонування
• робота з традиційними та електронними джерелами інформації
• парна та групова дискусія
• рольова гра.

Обладнання:

• мультимедійний проектор
• 5 ноутбуків, з них чотири з можливістю виходу в Інтернет за столами для команд
• 4 електронні планшети (бажано з можливістю виходу в Інтернет).

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Опис правил дискусії, суперечки та регламент - 5 екземплярів

Додаток 2. Картки з інструкціями для рольових груп - 4 екземпляри

Додаток 3. Інструкція для голови географічного товариства

Додаток 4. Роздруковані базові матеріали з теми (за вибором учителя) - 16 примірників

Хід заняття:

1. Вступна частина

1.1. Повідомте учням мету засідання учнівського географічного товариства - визначити перспективи, недоліки та переваги видобутку сланцевого газу в Україні. Акцентуйте важливість цього питання в контексті досягнення Україною енергетичної незалежності і неоднозначності будь-якого втручання в природне середовище.

1.2. Надайте слово голові учнівського географічного товариства для оголошення загальних правил проведення дискусій, суперечок (Додаток 1), особливостей регламенту та своїх функцій: оголошення етапів, контролю за дотриманням регламенту. Домовтеся, що асистента фіксує маркером на дошці найцікавіші думки й аргументацію ідей кожної групи під час гри-змагання. Ці записи повинні насамперед відображати результати колективних досліджень та дискусії: чи доцільно всетаки видобувати сланцевий газ, які обов’язкові застереження повинні бути враховані при погодженні на його видобуток, чи вирішить видобуток сланцевого газу проблему енергетичної незалежності України, чи виконуватимуться умови сталого розвитку тощо.

1.3. Об’єднайте учнів у чотири групикоманди (бажано рівноцінні - по чотири учасники в кожній), оберіть з ними голову географічного товариства (якщо його немає на постійній посаді) та призначте йому асистента (у разі більшої кількості учасників заходу забезпечте голову товариства більшою кількістю асистентів - це дасть їм змогу активніше добирати елементи для фіксування і виникне фактично ще одна рольова група), простежте, щоб кожна група зручно розмістилася за окремим столом (кожен стіл із комп’ютером чи ноутбуком, що має доступ до Інтернету, та планшетом для користування електронною інформацією) так, щоб їй було зручно вести обговорення інформації та формулювати колективну думку. На кожному столі повинен бути для кожного учня екземпляр базової роздрукованої інформації (Додаток 4).

1.4. Акцентуйте увагу на тому, що кожна група - це команда, яка має діяти максимально узгоджено та передбачає підтримку одних членів іншими. Перша група - «економісти» (доповідачі), друга група - «екологи» (опоненти), третя група «технологи» (рецензенти), четверта - «фінансисти» (спостерігачіконтролери). Простежте, щоб розподіл учасників між групами не порушував вікових особливостей та не провокував нерівноцінності складу з погляду базової підготовки та економічної ерудиції. Забезпечте кожну з них інструктивними картками рольових груп для діяльності (Додаток 2). У разі, якщо учасники не мають досвіду участі в таких заходах, доцільно окремим учням чи групі учнів дати випереджальне домашнє завдання для підготовки матеріалів з цієї теми. Якщо значна частина учнів має досвід участі, наприклад, в економічних чи географічних турнірах, варто обмежитись повідомленням лише загальної теми обговорення, що забезпечить вищий рівень імпровізації.

Функції рольових груп (докладно розкриті в інструкціях, Додаток 2):

• «економісти» - доповідають про вигоди, які може отримати Україна від видобутку власного сланцевого газу;
• «екологи» - повинні намагатися довести хибність економічного обґрунтування проекту та навести докази екологічної небезпеки видобутку сланцевого газу, сумнівність економічного обґрунтування, вказати економічні еквіваленти можливих екологічних збитків;
• «технологи» - рецензують виступи попередніх груп, насамперед опонентів, повинні підтвердити або спростувати технологічну можливість запропонованих економістами проектів та можливі екологічні наслідки, можуть запропонувати технологічні рішення, якщо вони не розкриті економістами у своєму виступі;
• «фінансисти» - акцентують увагу на реальній фінансовій забезпеченості проектів, доцільності та привабливості інвестицій, переводять усі можливі аспекти у грошовий вимір.
• Пам’ятайте, що Ви під час перебігу гри маєте виконувати функції консультанта для голови географічного товариства та його асистента. У разі суперечки всередині команди відповідальність за її вирішення повинен брати капітан (якщо він про це забувся, ви можете про це йому нагадати). Якщо конфлікт виник між двома командами, залучіть до його розв’язання третю сторону або голову товариства.

1.5. Надайте короткий проміжок для структурування групи (обрання капітана, відповідальних за інформаційне забезпечення, оформлення презентації, аналіз друкованих матеріалів - тобто є окрема роль для кожного члена команди).
Презентація обов’язкова тільки для «економістів», для «екологів» та інших можна обмежитись тільки електронними ілюстраціями аргументів, що потребують візуального підтвердження. У разі недостатньої практики створення презентацій, учні можуть зробити їх заздалегідь, а під час гри тільки систематизувати та інтегрувати зміст.

2. Основна частина

2.1. Оголосіть період для підготовки виступів, аналізу друкованих, електронних матеріалів, пошуку додаткової інформації та ілюстрацій в Інтернеті (20 хв.).
Під час цього етапу проведіть короткий інструктаж асистента. Для гарантії усвідомлення ним усної інструкції (письмова буде тільки відволікати його увагу), допоможіть йому сформулювати перший запис під час доповіді першої групи.

2.2. Передайте функції ведення гри голові географічного товариства за інструкцією (Додаток 3). Це дасть Вам змогу передати йому частину обов’язків ведучого і вивільнить час для усвідомлення перебігу самої гри. (Ваше втручання доцільне тільки тоді, якщо логіка розвитку подій стає непередбаченою регламентом. Якщо результати дискусій та висновки не збігаються з Вашими поглядами, ні в якому разі не нав’язуйте своєї думки - кінцеві оцінки виставить життя).

2.3. Подальшу роботу голова географічного товариства проводить у такій послідовності:
 1. Надайте слово представникові групи «економістів» для доповіді та її ілюстрації презентацією (7 хв.).
 2. Дайте можливість учасникам групи «екологів» обговорити прослухану доповідь, систематизувати свої контраргументи (2 хв.).
 3. Надайте слово «екологам» для спростування аргументів «економістів» (5 хв.).
 4. Вислухайте аргументи «економістів» на захист своєї позиції та спростування контраргументів суперників (5 хв.).
 5. Організуйте колективне обговорення та дискусію між учасниками обох груп (5 хв.).
 6. Надайте слово представникові групи «технологів» для рецензування виступів та технологічного обґрунтування запропонованих ідей (4 хв.).
 7. Оголосіть колективну дискусію для визначення технологічності запропонованих групами ідей та визначення рівня аргументованості позицій сторін (5 хв.).
 8. Надайте слово представникові групи «фінансистів» для фінансового аналізу запропонованих ідей (4 хв.).

2.4. Поверніть функції ведучого собі (голова товариства повинен одержати час для систематизації зафіксованих асистентом ідей і важливих положень та аргументів). Залучіть учасників усіх груп до визначення коректності наведених аргументів і оцінки рівня діяльності всіх груп: кожна група повинна рангово (за трибальною шкалою) оцінити інші групи, тобто визначити ту, що була найкращою (3 бали), посередньою (2 бали), найслабшою (1 бал). Переможницею слід визначити ту групу, що набрала найбільшу кількість балів від своїх суперників. У разі рівної кількості балів перевагу отримує команда, яка має більше зафіксованих на дошці аргументів та ідей, але їх підрахунок можливий тільки після наступного етапу, коли будуть вилучені помилкові (7 хв.).

3. Підсумкова частина

3.1. Проведіть колективний аналіз виділених та систематизованих головою географічного товариства та його асистентом ідей, положень та аргументів кожної групи. Допоможіть сформулювати загальний висновок, якщо визначений учасникам гри виявився недостатньо коректним (4 хв.).

3.2. Оцініть результативність гри, виявіть найкращих, на ваш погляд, учасників та групу, але не протиставляйте свою думку результатам командного голосування (якщо вони не збігаються), а просто вкажіть на можливу іншу інтерпретацію результатів (2 хв.).
Порекомендуйте тим, хто хоче більше знати про сланцевий газ, звернутися до сайту: https://www.google.com.ua/ search?q=новости сланцевий газ

Додаток 1

Правила дискусії, суперечки та регламент

Правила дискусії

1. Відверто висловлюйте думки.

2. Поважайте погляди всіх членів дискусії.

3. Слухайте інших, не перебиваючи.

4. Не говоріть занадто довго та занадто часто.

5. Водночас має говорити лише одна особа.

6. Дотримуйтесь позитивних ідей та стосунків.

7. Не критикуйте себе та інших.

8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути скеровані на конкретну особу.

Правила ведення суперечки

1. Починайте заперечувати тільки тоді, коли ви впевнені, що думка співрозмовника дійсно суперечить вашій.

2. Спочатку наводьте тільки сильні доводи, а про слабкі говоріть після і ніби мимохіть.

3. Спростовуйте фактами, показом того, що теза протилежної сторони не випливає з аргументів чи що висунута опонентом теза не доведена. Можна показати хибність висловленої думки чи аргументів, спираючись на те, що висновки, які випливають з них, суперечать дійсності. Не наполягайте на запереченні доводів опонента, якщо вони ясні й очевидні.

4. Стежте за тим, щоб у ваших міркуваннях не було логічних помилок.

5. Під час суперечки намагайтеся переконати, а не уразити опонента, пам’ятаючи, що повага до чужих переконань не тільки ознака поваги до чужої особистості, але й ознака широкого і розвиненого розуму.

6. Умійте зберігати спокій і володіти собою.

Регламент

1. Виступ доповідача - до 7 хвилин.

2. Виступ опонента - до 5 хвилин.

3. Захист своєї позиції - до 5 хвилин.

4. Виступи рецензента та спостерігачівконтролерів - до 4 хвилин.

5. Дискусії - до 5 хвилин.

Додаток 2

Інструктивні картки рольових груп

Команда «економістів»

1) поясніть суть поняття сланцевого газу, його відмінності від традиційного;

2) розкажіть про перспективні регіони Україні, виявіть найбільш перспективні родовища;

3) охарактеризуйте вигоди, які може отримати Україна від видобутку власного сланцевого газу;

4) визначте, як видобуток сланцевого газу вплине на енергетичну незалежність країни.

Команда «екологів»

1) спробуйте довести хибність економічного обґрунтування проекту;

2) наведіть докази екологічної небезпеки видобутку сланцевого газу;

3) знайдіть аргументи, що поставлять під сумнів економічне обґрунтування;

4) спробуйте знайти економічний вимір можливих екологічних збитків (вартість очищення вод, їх ринкова ціна при реалізації споживачам, можлива втрата рибних ресурсів поверхневих водойм);

5) виявіть можливі наслідки на поширення певних захворювань, збитки від втрати працездатності, витрати на лікування.

Команда «технологів»

1) дайте рецензію аргументам екологів, визначте, наскільки вони відображають технологію видобутку;

2) визначте, наскільки аргументи екологів спираються на реальні дані;

3) спробуйте відділити емоційну та наукову складову екологічного опанування;

4) підтвердьте або спростуйте технологічну можливість запропонованих економістами проектів;

5) визначте, чи повний перелік екологічних наслідків прозвучав у виступі екологічних опонентів;

6) запропонуйте технологічні рішення, які не розкриті економістами у своєму виступі.

Команда «фінансистів»

1) проаналізуйте реальність проекту з погляду фінансової доцільності та прибутковості;

2) визначте реальні можливості фінансового забезпечення проектів;

3) виявіть інвестиційну привабливість;

4) запропонуйте шляхи збільшення надходження інвестицій;

5) спробуйте перевести усі можливі складові проблеми у грошовий вимір;

6) оцініть етичність грошової оцінки аспектів проблеми.

Додаток 3

Інструкція-регламент для голови географічного товариства

1) доповідь представника команди «економістів» (7 хв.);

2) узгодження «екологами» своїх контраргументів у команді (2 хв.);

3) опонування «екологами» доповіді «економістів» (5хв.);

4) аргументи «економістів» на захист своєї позиції та спростування контраргументів суперників (5 хв.);

5) дискусія між учасниками груп «економістів» та «екологів» (5 хв.);

6) виступ представника групи технологів для рецензування опонування та запропонованих ідей (5 хв.);

7) колективна дискусія для визначення технологічності запропонованих групами ідей та визначення рівня аргументованості позицій сторін (5 хв.);

8) фінансовий аналіз запропонованих ідей представником команди «фінансистів» (5 хв.).

Додаток 4

Базові матеріали з теми «Перспективи розробки родовищ сланцевого газу в Україні»

Сланцева революція

Сланцева революція, яка розпочалася у США, вже суттєвим чином змінила транспортні потоки природного газу в світі. Обсяги видобування сланцевого газу в США впродовж останніх двадцяти років зросли у 12 разів (з 7,6 млрд. м3 у 1990 році до 93 млрд. м3 у 2009 році), вартість його видобутку, навпаки, скоротилася з 240 $ за 1000 м3 до 110 $ за 1000 м3. США відмовилися від імпорту північноафриканського та близькосхідного скрапленого газу, змусивши експортерів спрямувати свої потоки до Європи. Як наслідок, це призвело до падіння спотових цін на природний газ та скорочення частки «Газпрому» у загальному споживанні ЄС з 25 % до 23 %. І це тільки початок.

Технології видобутку газу із сланцевих порід, які стали дійсним технологічним проривом, отримали стрімкий розвиток у США. Якщо до цього додати достатньо велику кількість видобувних та сервісних компаній з їх спеціалістами, напрацьований унікальний досвід буріння в сланцевих пластах, то можна говорити про появу нової підгалузі в газовому бізнесі, яка готова експортувати свої «ноу-хау» по всьому світу.

Канада, Австралія та Аргентина вже розпочали промисловий видобуток сланцевого газу. Великі сподівання щодо розвитку сланцевого видобутку має Китай, де загальні обсяги покладів доступних для видобутку оцінюються у 36 трлн м3, та Польща, яка вже у 2007 році розпочала перші роботи в цій сфері.

Крім Польщі, потенційно перспективними регіонами видобутку сланцевого газу в Європі вважають Францію, Австрію, Німеччину, Нідерланди та Велику Британію.

Перспективи видобутку сланцевого газу в Україні

Загальні запаси сланцевого газу наразі точно невизначені, але за попередніми оцінками, лежать у діапазоні від 1,2 до 7,0 трлн м3. За запасами сланцевого газу Україна посідає 4 місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.

У 2012 році Україна провела 3 конкурси на укладення угод про розподіл продукції (УРП) для трьох перспективних ділянок можливого видобутку газу: Юзівській (Харківська та Донецька області) - переможцем конкурсу стала англо-нідерландська фірма Shell, яка 24 січня 2013 року підписала УРП з Урядом України на 50 років та буде інвестувати й видобувати сланцевий газ; Олеській (Львівська та Івано-Франківська області) - переможцем конкурсу стала американська фірма Chevron; Скіфській (глибоководний шельф Чорного моря) - переможцем конкурсу став консорціум фірм на чолі з американською ExxonMobil (40%), Shell (35%), австрійської OMV в особі румунської «доньки» Petrom (15%) та НАК «Надра України» (10%).

Проблеми видобутку сланцевого газу

Перша з них - екологічна. Техногенні впливи на природу при розвідці та видобутку більш масштабні, ніж при освоєнні традиційних вуглеводневих родовищ.

У США, які стоять на передових позиціях у світі із сланцевого газу, його видобувають в малонаселених районах. Досвід США неможливо повторити в Європі. Порівняно з районами видобутку сланцевого газу у США, в Європі щільність населення набагато вища, тут діє більш жорстке природоохоронне законодавство.

У густонаселеній Україні важко знайти територію, де було б можливо без шкоди для екології розгорнути масштабні бурові роботи - по три свердловини на квадратний кілометр - з використанням величезної кількості води, піску і шкідливих хімреагентів.

Тільки третина бурових розчинів очищається на поверхні, але і після очищення вода цих розчинів залишається небезпечною для людей. Велике навантаження на навколишнє середовище буде здійснювати важкий технологічний транспорт.

Друга проблема - слабка геологічна вивченість запасів сланцевого газу. Його світові ресурси оцінюються 200 трлн м3. Порівняно із світовими прогнозними запасами традиційного газу - 145 трлн м3, за теплотворною здатністю вони становлять менше половини зазначеної цифри.

Ресурси сланцевого газу в Україні за оцінками різних авторів оцінюються в широких межах - 1,5-2,5 трлн м3, 2-32 трлн м3, а Міністерство екології та природних ресурсів України наводить цифру 60 трлн м3.

У найбільш перспективному регіоні Прикарпаття запаси сланцевого газу за оцінками різних дослідників відрізняється дуже сильно - від 2 до 30 трлн м3. Значні ресурси прогнозуються у прикордонній частині України та Молдови.

Теоретична оцінка ресурсів сланцевого газу і реальна оцінка його видобувних запасів - різні речі. Тільки дорогі тестові свердловини можуть оцінити промислові запаси газу прогнозних площ.

Третя проблема - собівартість видобутку сланцевого газу. США є абсолютним монополістом дорогого розвідувального та видобувного обладнання та нових технологій, тому для розвитку робіт в Європі треба все везти з-за океану. Існуючі показники вартості видобутку сланцевого газу недостатньо надійні.

Середня щільність видобувних запасів навіть на великих його родовищах становить всього 3-10 млн. м3/км2. Звичайна газова свердловина з традиційною пасткою видобуває такий обсяг за місяць, а потужна - за тиждень. Працюють ці свердловини від 15 до 50 років.

Сланцеві свердловини працюють недовго, тому для підтримки рівня видобутку необхідно часто проводити гідророзриви і споруджувати нові дорогі свердловини. Буріння однієї «сланцевої» свердловини у Польщі коштує 20 млн. дол.

Проблемні питання щодо видобутку

• Які хімічні речовини будуть застосовуватися у цьому процесі?
• Які існують гарантії, що вони не забруднюватимуть сільськогосподарські землі та не шкодитимуть здоров’ю українських громадян?
• Які об’єми води забиратимуться з річок та підземних джерел води?
• Що робитимуть міжнародні компанії з відпрацьованими забрудненими водами? Чи вони будуть утилізувати їх на поверхні? Яким чином вони будуть запобігати негативному впливу солей з підземних вод у сланцевих формаціях на сільськогосподарські землі?
• Якщо відпрацьовані води будуть повторно закачуватися під землю, чи спричинить це землетруси, як це було у Великобританії та Сполучених Штатах? Чи ці землетруси спричинять зараження питної води у водоносних шарах?
• Наскільки сильним буде негативний вплив на якість повітря летких органічних сполук?
• Наскільки ще погіршиться екологічний стан у вже забруднених східних регіонах України?
• Скільки вантажівок проходитиме через міста і села щогодини, перевозячи матеріали, необхідні для технологічного процесу? Хто платитиме за пошкодження доріг? Яке забруднення спричинятимуть ці вантажівки?
• Якщо не діятиме екологічне законодавство, чи існуватиме ризик для національних парків, природно-заповідних зон та дикої природи?
• Яку суму коштів уряд вимагатиме від міжнародних компаній як «заставу» для гарантування компенсації за завдану шкоду і оплату за закриття свердловин після того, як увесь газ буде викачаний.

«Золоті правила золотого століття природного газу»:

• правильне планування, ведення діалогу з місцевими громадами, мешканцями перед початком розробок;
• оперативне реагування на скарги, вихідне оцінювання екологічних показників та постійний моніторинг їх зміни;
• збір та оголошення оперативних даних про обсяги використання води, обсяги та характеристики стічних вод, можливих викидах в атмосферу, інформації про хімічні добавки, що використовуються, обсяги використання гідророзривів тощо;
• переконання, що і місцеві громади отримують економічну вигоду при видобутку;
• повну прозорість вибору місць для свердловин;
• правильне використання геологічних даних для вибору місць буріння та гідророзривів;
• ізоляція свердловин та запобігання витоків;
• врахування загальних ефектів від численного буріння на навколишнє середовище;
• забезпечення високих експлуатаційних стандартів, стимулювання інноваційної діяльності та технологічного удосконалення;
• переконання, що плани реагування на надзвичайні ситуації є надійними та відповідають масштабам ризиків.

Собівартість видобутку сланцевого газу У Росії собівартість видобутку газу становить 20 дол., в Україні - 25 доларів. У США були прийняті закони, які надали певні пільги добувачам сланцевого газу.

Потрібно більше 10 млрд. дол. інвестицій і близько семи років, щоб Україна могла заміщати російський газ сланцевим газом власного видобутку.

У США товщина сланцевого пласта родовищ становить 50-500 метрів, і сланці мають високий вміст органічних речовин - до 40 %. Тут діяло 4 200 видобувних свердловин сланцевого газу, і обсяг видобутку у 2009 році сягав 48 млрд. м3. Собівартість видобутку становить 150-180 дол. за тис. м3. Термін рентабельного видобутку свердловини - до року.

Ситуація в Україні: товщина пластів становить 0,5-3 м, що в 300 разів менша, ніж у США. Глибина залягання - 50-500 м. Вміст органічних речовин - до 20 %. При таких вихідних параметрах собівартість видобутку сланцевого газу за технологією гідророзриву і підземної газифікації сягне 500-900 дол. за тис. м3.