Поради керівникові школи

Марина Кирилюк, Лариса Шкоденко

Шановний колего!

Сьогодні в Україні успішно реалізується польсько-український проект «Уроки з підприємницьким тлом», який має на меті розвивати підприємницьку компетентність в учнів.

Окрім самої підприємливості, вона охоплює ініціативність та активність, здатність особи втілювати в життя ідеї та йти на ризик, творчість, інноваційність, а також вміння планувати заходи і здійснювати їх для досягнення окреслених цілей. Ці якості, що є підставою для більш конкретних знань, вмінь та навичок, потрібні кожній людині у професійному, громадському та родинному житті.

Із чого ж розпочати керівникові навчального закладу втілювати в життя цей проект? Пропонуємо поетапно розглянути цю роботу.

• Створіть робочу групу з учасників проекту, запросіть для роботи обласного координатора. Під час засідань презентуйте інформацію про проект, розкажіть про його мету та завдання. Запропонуйте учасникам робочої групи проекту провести SWOT-аналіз щодо виявлення сильних і слабких сторін проекту, можливостей і загроз у процесі реалізації проекту. На допомогу - схема SWOT-аналізу (Додаток 1).
• Далі справа за розробкою проекту, який буде адаптовано до потреб і очікувань Вашого навчального закладу. Пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, а саме технологією розроблення проекту (Додаток 2).
• У рамках реалізації проекту потрібно провести навчання для його учасників, а саме навчити розробляти сценарії заходів та уроків із підприємницьким тлом. І тут Вам знадобляться конспекти уроків, подані в цьому збірнику.
• Для оцінювання можливостей проекту і його кінцевих результатів варто провести вхідне та вихідне діагностування (Додаток 3).
• Важливий момент - це досягнення мети проекту, що можливо за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.

Пропонуємо організувати проведення просвітницької роботи з батьками, для зразка надаємо тематику засідань батьківського лекторію «Кроки до підприємництва» (Додаток 4). Доцільно запланувати засідання педагогічної ради, яке б сприяло згуртуванню та підвищенню мотивації всіх членів колективу. На педраді варто розглянути теоретичні питання, презентувати досвід педагогів. Не забудьте про відвідування уроків «з підприємницьким тлом» та проведення аналізу.

Як приклад системного підходу, подаємо Вашій увазі карту проекту «Сходинки до підприємництва» (Додаток 5). Цей проект реалізовує Комсомольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 з поглибленим вивченням математики (директор - Олена Васильченко), що на Полтавщині.

Сподіваємося, що наші поради допоможуть зробити Ваш проект ефективнішим. Плідної праці і творчої наснаги!

Додаток 1

Схема SWOT-аналізу

Додаток 2

Г. О. Сиротенко

Технологія розроблення проекту

Вимоги до проекту школи

Розробити й реалізувати проект означає:

• скласти документ, у якому визначатимуться мета, завдання, перелік, послідовність дій, виконавців і сфера їхньої відповідальності, необхідні ресурси, процедура контролю за реалізацією передбачених заходів;
• реалізувати сукупність взаємопов’язаних заходів, що у встановлені терміни мають забезпечити досягнення визначених результатів - поліпшити діяльність навчального закладу.

До проекту школи висувають такі вимоги:

1. Актуальність (реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем школи і покращення результатів її діяльності).

2. Реалістичність (проект має складатися з урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей).

3. Цілісність (у проекті необхідно зазначити всі дії, що мають бути виконані для досягнення окреслених цілей, а також наявні і потрібні для цього ресурси).

4. Контрольованість (проект потрібно скласти так, щоб досягнуті проміжні та кінцеві результати підлягали якісному і кількісному вимірюванню).

Подаємо послідовність дій, яких потрібно дотримуватися під час розроблення проекту. Технологія розроблення освітнього проекту передбачає такі основні етапи:

1. Визначення мети проекту

Це перший і найскладніший крок у складанні проекту. Мета - це результат, що його хочемо одержати в підсумку реалізації проекту за визначених умов та в конкретно вказаний час. Вона має бути виміряна якісно та кількісно. Мету потрібно формулювати так, щоб з її формулювання було зрозуміло, що саме зміниться на краще внаслідок реалізації проекту, коли і за яких умов. Передбачуваний результат має підлягати не лише якісному, а й кількісному вимірюванню, інакше після завершення роботи за проектом ви не зможете визначити, чи досягнуто його мету.

Розпочати формулювання мети проекту можна зі створення уявного образу його результату. Потім цей образ потрібно описати згідно з викладеними вимогами.

2. Визначення завдань проекту

Формулювання завдань проекту - це пошук відповіді на запитання: які саме заходи потрібно здійснити для реалізації проекту, складання їхнього переліку. Складаючи перелік завдань, можна не перейматися тим, у якій послідовності вони мають виконуватися, це ви зробите згодом. На стадії формулювання завдань проекту важливо нічого не забути.

Головною вимогою є повнота переліку.

Склавши перелік завдань, слід сформулювати кожне з них так само, як і мету проекту, відповідно до зазначених вище вимог. Тобто кожне завдання потрібно сформулювати так, щоб із формулювання було зрозуміло, що має бути зроблено, хто це має виконувати, коли і за яких умов.

Після формулювання завдань проекту спробуйте відповісти на два запитання:

• Чи буде внаслідок цього досягнуто мети проекту?
• Чи всі завдання з його реалізації сформульовано правильно?

Складання графіку проекту

Починати малювати графік потрібно із завершального завдання, рухаючись справа наліво.

Спершу фіксуємо момент, коли мають бути виконані усі передбачені планом завдання.

Потім визначаємо тривалість виконання останнього завдання і момент початку його здійснення. Точки завершення і початку виконання заключного завдання наносять на графік, з’єднуються прямою лінією, що покаже тривалість роботи. Після цього визначаємо, виконання яких завдань потрібно закінчити до початку виконання останнього завдання. Точки початку і закінчення кожного завдання наносимо на графік, з’єднуємо прямими лініями. Графік побудовано.

На графіку видно, що в разі, якщо захід не почнеться вчасно, зсунуться терміни виконання всіх наступних заходів, тобто проект не буде реалізовано в запланований час. Побудова графіка також дасть змогу з’ясувати, що заплановані заходи не можуть бути виконані в межах відведених для реалізації часу.

Тоді слід збільшити час реалізації проекту або зменшити тривалість здійснення заходів.

Графік потрібно будувати, виходячи з того, що має вистачити часу на підготовку до виконання кожного із завдань. Складаючи графік, подбайте про те, щоб деякі періоди не виявилися занадто перевантаженими заходами, а інші - вільними від робіт. Це допоможе уникнути перевантаження і збоїв.

Складання графіка виконання завдань дасть вам змогу оптимально розподілити час, відведений для реалізації проекту.

3. Складання переліку заходів із реалізації проекту, формулювання очікуваних результатів

Складання переліку заходів із реалізації проекту, формулювання очікуваних результатів - це четвертий етап проекту. На цьому етапі проводимо переформулювання завдань у заходи щодо їхнього виконання, а також визначення результатів здійснення кожного заходу.

Здебільшого одному завданню можуть відповідати кілька заходів щодо його виконання.

Після формулювання завдань треба відповісти на два запитання:

• Чи буде завдяки цим заходам виконано завдання проекту?
• Чи всі заходи з реалізації проекту внесено до переліку?

Склавши перелік заходів, розташуйте їх у хронологічній послідовності (ця операція буде порівняно легкою, оскільки кожен захід відповідатиме завданню проекту). Після розподілу заходів із реалізації проекту за часом їх здійснення, визначте очікуваний результат кожного з них і запишіть ці формулювання у формі таблиці 1.

Таблиця 1

Передбачуваний результат здійснення кожного заходу так само мусить підлягати не лише якісному, а й кількісному оцінюванню. В іншому разі неможливо об’єктивно оцінити ступінь і якість виконання завдання проекту.

4. Розроблення системи оцінювання проміжних і кінцевих результатів проекту

Система оцінювання проекту - це перелік показників, процедур, термінів і суб’єктів оцінювання результатів проекту в цілому і кожного окремого заходу з його реалізації.

Розробляючи систему оцінювання проекту, потрібно визначити для кожного заходу:

• показники (те, чим вимірюватимуться досягнуті результати);
• процедури оцінювання (специфіку самого процесу оцінювання);
• терміни оцінювання (час проведення оцінювання);
• людей, які здійснюватимуть оцінювання результатів.

Розробляючи систему оцінювання, необхідно врахувати, що є два види показників:

• кількісні - за кількістю зробленого (наприклад, відсоток, на який підвищиться успішність учнів внаслідок реалізації проекту);
• якісні - за зміною стану, якості об'єкта, на який було спрямовано реалізацію проекту (наприклад, мотивація учасників навчально-виховного процесу до підвищення його результативності).

Звичайно, не все можна виміряти за допомогою кількісних показників, проте слід домагатися, щоб кількісні показники можна було застосовувати під час оцінювання результатів кожного заходу і проекту загалом.

Оцінити результати проекту й окремих заходів з його реалізації можуть:

• команда виконавців проекту через загальне обговорення;
• директор школи;
• учасники навчально-виховного процесу школи;
• місцеві органи управління освітою, засновники, яким безпосередньо підпорядкована школа, юридичні та фізичні особи, з якими укладено угоду про спільну діяльність з реалізації проекту;
• незалежні експерти через здійснення експертизи результатів проекту.

Важливо оцінити не лише підсумки проекту, а й проміжні результати окремих заходів із його реалізації, що дає змогу внести своєчасні корективи у хід реалізації проекту з урахуванням зовнішніх обставин, змін у складі команди тощо.

Результати роботи з розроблення системи оцінювання результатів проекту і кожного заходу відображено в таблиці 2 нижче.

Таблиця 2

5. Визначення людських ресурсів, необхідних для здійснення кожного заходу

На практиці це означає - дібрати людей, які візьмуть участь у реалізації проекту, розподілити між ними відповідальність за його реалізацію. Усі обов’язки повинні бути реальними, конкретними, зміст має випливати із переліку заходів. Конкретність опису обов’язків є запорукою того, що члени команди чітко виконають доручену їм роботу. Обов’язки треба оформити письмово.

Розподіляючи обов'язки між членами команди, потрібно:

• враховувати їхнє бажання взяти на себе відповідальність;
• індивідуальні особливості, їх компетентність, досвід участі в такій діяльності;
• передбачити резерв, взаємозаміну членів команди;
• призначити відповідальних за виконання кожного заходу, що можуть координувати роботу.

Після виконання цих дій заповнюємо таблицю 3.

Таблиця 3

6. Визначення матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення кожного заходу

Визначення матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення кожного заходу і реалізації проекту в цілому - це сьомий етап проекту.

На цьому етапі головне - продумати і прорахувати матеріальні і фінансові ресурси, необхідні для здійснення запланованого.

Тому необхідно:

• описати, які саме матеріальні ресурси і в яких обсягах знадобляться для виконання кожного заходу.
• визначити, що з цього переліку наявне, а що необхідно віднайти. Якщо певних ресурсів немає у школі, слід визначити й зафіксувати їх можливі джерела.

Необхідно пам’ятати, що ресурсом можуть бути не лише матеріальні цінності чи гроші, а й інформація, а головне - особиста участь людини в розробленні та реалізації проекту.

Відомості про матеріальні ресурси та їх можливі джерела вносимо до таблиці 4.

Таблиця 4

Перелік наявних і потрібних матеріально-технічних ресурсів, а також їх можливих джерел, розписуємо для кожного заходу.

7. Складання бюджету проекту

Складаючи бюджет, потрібно визначити вартість проекту в цілому і кожного заходу окремо. Отримавши суму витрат на проект, необхідно скласти перелік джерел, їх залучення для кожного заходу.

Якщо для реалізації проекту наявних коштів не вистачить, потрібно відшукати джерела залучення необхідних сум. Гроші можна залучати поетапно - із наближенням термінів виконання запланованих заходів. У такому разі слід скласти графік залучення потрібних сум.

Важливо забезпечити покриття дефіциту бюджету проекту за рахунок своєчасного надходження залучених сум, інакше його виконання опиниться під загрозою зриву.

Слід пам’ятати, що під час виконання проекту можуть статися непередбачувані обставини.

На цей випадок потрібно продумати запасні варіанти дій, передбачити можливості:

• використання інших джерел ресурсів;
• заміни одного ресурсу іншим із мінімальною шкодою для здійснюваного заходу;
• невикористання певного ресурсу за рахунок внесення коректив до переліку заходів, його скорочення або заміни.

Після цього можна внести інформацію про фінансові ресурси та їхні можливі джерела до таблиці 5.

Таблиця 5
Бюджет проекту

Перелік наявних і потрібних фінансових ресурсів, а також їх можливих джерел зазначаємо у графах щодо кожного заходу.

8. Розроблення операційного плану та його оцінювання

Так заповнена таблиця є операційним планом виконання проекту.

Операційний план складається з максимальним залучення людей, які братимуть участь у його виконанні. Його ухвалюють всі відповідальні за реалізацію проекту. Під час розроблення та обговорення варіантів плану слід запропонувати висловитися всім, зокрема й тим, хто критикуватиме план, пропоновані заходи, зміст, терміни виконання тощо. Не слід боятися конструктивної критики - вона завжди корисна. Чим більше зауважень і пропозицій буде висловлено на етапі розроблення та обговорення плану, тим більше шансів, що план виявиться реалістичним і буде виконаний.

Після розроблення плану доцільно здійснити його оцінювання. Передусім таке оцінювання керівник може і має провести самостійно. План потрібно оцінити з погляду його відповідності вимогам до проекту: актуальності, реалістичності, цілісності.

Після внутрішнього оцінювання план варто передати експертам для його незалежної експертизи. Їхня оцінка допоможе виявити помилки та прорахунки, яких керівник може просто не зауважити. Одержавши експертні висновки, можна доопрацювати план, внести до нього корективи.

Додаток 3

Вихідне діагностування

1. Чи підвищився рівень Вашої підприємницької компетентності після участі в проекті? (позначити необхідну відповідь).

2. Які емоції Ви переживали під час участі в заходах?
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________

3. Чи справдились Ваші сподівання від участі у проекті? (позначити необхідну відповідь).

4. Чи хотіли б Ви і надалі брати участь у схожих проектах? (позначити необхідну відповідь).

5. Які побажання (зауваження) Ви хотіли б висловити організаторам?
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________

Додаток 4

Тематика засідань батьківського лекторію «Кроки до підприємництва»

Ця орієнтовна тематика лекторіїв підкаже, як ефективно провести просвітницьку роботу серед батьків. Кожна зустріч передбачає розгляд теоретичних питань і обов’язкове практичне заняття ( у вигляді рольової гри, розроблення пам’ятки практичних дій, дискусії, дебатів тощо).

Заняття проводимо 1 раз на чверть упродовж 2-х років. До проведення занять залучаємо психологів, працівників банків, податківців, підприємців, економістів.

1. Заняття:

Чому школа має формувати компетентності дитини? Як це робити разом із батьками?

2. Заняття:

Чому треба бути підприємливим? Що таке підприємницька компетентність?

3. Заняття:

Для чого потрібні гроші? Власна фінансова безпека.

4. Заняття:

Як правильно спланувати власний сімейний бюджет?

5. Заняття:

Чи потрібні дитині «кишенькові»?

6. Заняття:

1. Що я знаю про кредит?

2. Як правильно використати запозичення?

7. Заняття:

1.Як захищати себе як споживача?

8. Заняття:

1. Як може родина плекати підприємливість та ініціативність дитини?

Додаток 5

Проект «Сходинки до підприємництва»

Карта проекту