Досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання

Оксана Кузьменко, учитель географії
Шепетівської ЗОШ І–ІІІ ст. № 6
Хмельницької області

Цільова група:

• учні 10 класу

Тривалість:

• 45 хв.

Мета:

• охарактеризувати категорію «збалансований розвиток», найважливіші баланси у сфері природокористування;
• формувати активну позицію щодо необхідності взаємодії громадськості для вирішення питань заощадження ресурсів і переробки відходів;
• формувати переконання про економічну й екологічну доцільність ресурсо- і енергозберігаючих технологій.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає й усвідомлює

• необхідність дотримання збалансованого розвитку як гаранта невиснажливого природокористування;

аналізує

• оптимальну модель збалансованого розвитку природокористування України, своєї місцевості;
• категорію «збалансований розвиток»;

вміє

• практично застосувати набуті знання для вирішення побутових проблем;

може

• аналізувати проблемну ситуацію;
• прогнозувати майбутні результати;
• шукати оптимальні шляхи вирішення проблеми;
• брати на себе відповідальність;
• спілкуватися, висловлювати свою думку й аргументувати її.

Методи і техніки:

• Проблемне моделювання через казку;
• моделювання «життєвих циклів» вживаних речей;
• «мозковий штурм».

Обладнання:

• червоні й зелені картки для гри «Світлофор»;
• таблиця «Ми є частиною суспільства - залучімо небайдужих»;
• аркуші А4;
• кольорові олівці;

Довідник: Коберник С. Г., Коваленко Р. Р. Географія. Довідник для абітурієнтів і школярів / За ред. С. Г. Коберник. - К.: Літера, 2010. - 482 с.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Тест «Відповідальне споживання».

Додаток 2 Текст «Казка про ріпку».

Додаток 3. Таблиця «Ми є частиною суспільства - залучімо небайдужих».

Додаток 4. Моделі «Життєві цикли матеріалів».

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. Повідомте учням мету уроку - проблема заощадження сировини й енергоресурсів, а також проблема відходів.

1.2. Запропонуйте учням відповісти на запитання тесту «Відповідальне споживання» у вигляді гри «Світлофор». Відповідаючи «так», учні піднімають зелені картки, а «ні» - червоні (Додаток 1). Поясніть, що ця дидактична гра є розминкою, одним із прийомів мотивації та налаштування на сприйняття матеріалу.

2. Основна частина

2.1. Разом з учнями за допомогою довідника окресліть суть глобальної сировинноенергетичної проблеми. Попросіть учнів сформулювати суть проблеми у вигляді тез:

• Глобальні проблеми людства («глобальний» від франц. «global» - «загальний», «всесвітній») - це загальні, всесвітні проблеми, які стосуються не лише однієї окремо взятої держави, а усіх країн світу.
• Із сировинно-енергетичною тісно пов’язана проблема відходів і забруднення оболонок Землі.
• Основним шляхом вирішення цієї проблеми є перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного та безвідходного виробництва.

2.2. Підведіть клас до думки про необхідність взаємодії громадськості й про вплив кожного на збереження ресурсів.

2.3. Запропонуйте гру «Розкажемо казку на новий лад».

Для цього об’єднайте учнів у групи (Бажано формувати гетерогенні групи, щоб до однієї команди потрапили «сильні», «середні» й «слабкі» учні. Це стимулює творче мислення й інтенсивний обмін ідеями. Об’єднуємо, запропонувавши запитання «Хто народився влітку, взимку, восени чи навесні?»). Візьмімо, до прикладу, казку «Ріпка» (Додаток 2). Пропонуємо учням переробити її так. Уявімо, що ріпка - це проблема забруднення середовища. Витягнути ріпку - вирішити проблему. У казці ріпку тягнули разом: дід (уявімо, що це - міжнародні організації), баба (уряди країн), внучка (підприємства й організації), песик (ЗМІ), кішка (громади міст і сіл) і мишка (пересічні громадяни). Перекажіть казку на новий лад, особливу увагу звертаючи на роль дійових осіб у спільному вирішенні проблеми. Доцільно об’єднати учнів у групи і заслухати казку кожної з груп. Підсумовуючи це, завдання демонструємо таблицю «Ми є частиною суспільства - залучімо небайдужих» (Додаток 3).

2.4. Заслухайте казки кожної групи.

2.5. Після прочитання казок підведіть учнів до висновку про необхідність взаємодії на усіх рівнях задля вирішення проблеми забруднення. Тож пропонуємо перейти до розгляду конкретних заходів на шляху ресурсозбереження. Пригадуємо, як спільно з учнями прибирали шкільне подвір’я. Дослідимо, з яких матеріалів були зроблені предмети, які викидали у смітник. Пропонуємо записати їх на листку формату А4. На листках отримаємо списки: пластмаса, скло, метал, папір, органічні відходи. Переконуємо учнів у доцільності вторинного використання цих матеріалів. Це забезпечує промисловість необхідною сировиною без додаткового видобутку корисних копалин. Відходи при цьому не забруднюють довкілля. Для унаочнення цього твердження малюємо моделі «Життєві цикли матеріалів» (Додаток 4). Учні обґрунтовують свої моделі.

3. Підсумкова частина

3.1. Підведіть підсумок уроку, запитайте учнів, що виявилося для них найскладнішим, а що було приємним. Заохочуйте їх, щоб вони поділилися своїми думками.

3.2. Домашнє завдання: ознайомитись із текстом підручника; виконати творче завдання, яке полягатиме у складанні міні-проекту «Як утеплити дім» (форма - довільна).

Додаток 1

Тест «Відповідальне споживання»

1. Дедалі більше споживання товарів і послуг забирає дедалі більше ресурсів та часу людей (так).

2. Дедалі більше споживання товарів і послуг призводить до зменшення використання ресурсів та енергії (ні).

3. Сьогодні більше виробів можна вторинно переробляти (так).

4. Витрати енергії на виробництво товарів із вторинної сировини менші, ніж витрати на виробництво з корисних копалин (так).

5. Повторна переробка скорочує термін існування природних ресурсів (ні). 6. Слід віддавати перевагу багаторазовому використанню предметів та речей (так).

7. Для охорони природи користуватись полотняними торбами корисніше, ніж поліетиленовими пакетами (так).

Додаток 2

Казка про ріпку

В одному чудесному селі жив колись давнопредавно чоловік, котрий мав жінку, внучку Марушку, собаку Жучку, кота Мурчика. Коли надійшла тепла весна, все навкруги зазеленіло, дід узяв лопату й пішов на грядки, скопав і посадив зернятко ріпки. Росла ріпка, росла, а дід за нею доглядав.

А коли прийшла золота осінь, пішов дід ріпку рвати. Обійшов кругом неї, а вона така велика-превелика виросла! Взяв дід за чуб ріпку, тягне-тягне, а витягти не може. Пішов дід кликати бабу.

- Йди, поможи мені ріпку витягти! Прийшла баба на город, взявся дід за ріпку, а баба за діда. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішла баба кликати на допомогу внучку Марушку.

- А йди, онучко, не сиди, ріпку вирвати поможи!

Прийшла Марушка на допомогу. Взявся дід за ріпку. Баба за діда, внучка за бабу, тягнутьтягнуть, а витягти ріпку не можуть. Пішла внучка кликати собачку Жучку.

- А йди, Жучко, та поможи нам витягти ріпку! Прибігла собачка ріпку виривати. От узялися: дід за ріпку, баба за діда, внучка за бабу, Жучка за внучку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігла Жучка кликати кота Мурчика.

- А йди, Мурчику, та допоможи нам витягти ріпку!

Прибіг кіт, узявся за собачку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішов Мурчик кликати на допомогу мишку.

Прибігла мишка, взялася за кота, кіт за собачку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть та як попадають, і ріпка зверху. А мишка плиг під ріпку і заховалася. От таку велику ріпку виростив дід у себе на городі.

І я там була, ту ріпку бачила, а хто не вірить, хай перевірить.

Додаток 3

Таблиця «Ми є частиною суспільства - залучімо небайдужих»

Додаток 4

Моделі «Життєві цикли матеріалів»

Життєвий цикл пластмаси

Вироби з пластику становлять до 15% побутових відходів. Як зарадити?

• Скоротити споживання

• Використати повторно

• Переробити

Життєвий цикл металів

Проблема в тім, що метали потрібно спочатку

Збираючи металевий брухт, ми зменшуємо видобуток корисних копалин. Переробляючи метали, ми заощаджуємо енергію.