Розвиток підприємливості у процесі навчання основ екології

Тетяна Гільберґ

Модернізація української освіти тісно пов’язана з її переходом на європейські стандарти. Новий державний стандарт базової й повної загальної середньої освіти акцентує не стільки на змісті освіти, скільки на основних підходах до навчання: компетентнісному, діяльнісному й особистісно-орієнтованому. Реалізувати завдання Державного стандарту можна за умови, що навчально-виховний процес буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Нові цінності диктують і нові завдання освіти, одне з яких - формувати у школярів підприємницькі здібності. Українські й іноземні спеціалісти вважають, що ефективність підприємництва в середньому на ? залежить від підприємницьких здібностей людини. Підприємницькі здібності - це індивідуальнопсихологічні особливості людини, які забезпечують успішну, ініціативну самостійну діяльність, пов’язану з реалізацією нових ідей та пошуком користі для себе й інших.

Формування підприємницької компетентності відбувається через зміст навчального предмету і через форми, методи, технології. Школа вбачає своє завдання в тому, щоб розвивати в учнів навички культури праці, вміння організовувати та планувати роботу, раціонально розподіляти час, самостійно ухвалювати рішення.

Ефективність екологічної освіти в школі залежить від впровадження в навчальний процес таких форм, методів і технологій навчання, які створюють можливості школярам виконувати ті ролі, завдання, шукати такі розв’язки проблем, робити такі відкриття, які їм доведеться застосовувати у повсякденному житті.

Інноваційні форми роботи сприятимуть формуванню підприємницької компетентності. Такі уроки можна назвати уроками з підприємницьким тлом. Адже підприємливість - це не тільки необхідна якість особистості бізнесмена, а й та риса, якої потребує кожна людина в умовах ринкової економіки. До цих якостей належать: відповідальність - здатність відповідати за свої справи і доручення; самостійність - здатність вільно орієнтуватися в новій ситуації, оцінювати свої способи дії, шукати нові методи роботи; ініціативність - уміння особистості за власним бажанням організовувати свою і колективну діяльність; працьовитість - любов до праці, здатність працювати на повну силу, зосереджено й раціонально; творчість - діяльність, що породжує якісно нове й відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно значущою унікальністю; наполегливість - подолання в роботі труднощів; організованість - уміння планувати свої дії і вчинки, керуватися планом у процесі діяльності; чесність - уміння говорити правду.

Тому, плануючи урок екології, доцільно використовувати елементи самостійного пошуку знань, проблемного вивчення питань взаємодії людини і природи, спостереження за природними процесами і господарською діяльністю, читання науково-популярної літератури, створення творчих робіт, які стануть відображенням результатів пізнавальної активності учнів. Доцільно опиратися на використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, які поєднують знання і творче мислення.

На реалізацію завдань екологічної освіти «з підприємницьким тлом» спрямована й так звана екологічна реклама. Рекламні ролики з екологічною пропагандистською конотацією можна умовно розділити на такі групи: ті, в яких ідеться про те, що своїм ставленням до природи людина шкодить майбутнім поколінням; ті, в яких показано зони екологічного лиха; ті, в яких зображується загрозлива перспектива майбутнього Землі; ті, в яких демонструється згубність для здоров’я людини наслідків забруднення навколишнього середовища; тематичні ролики з імперативними вказівками «Не смітіть», «Економте воду», «Економте електроенергію» тощо. Повідомляючи про існування екологічних проблем, рекламні ролики стимулюють інтерес до проблем екології й, за умови неодноразового повторення, здійснюють своєрідний психічний тиск на людину, що зрештою приводить до зміни її поглядів, змушує замислитися про правильність поведінки й напрям, у якому рухається сучасна цивілізація.

Оскільки формування екологічного та підприємницького мислення передбачає досягнення глибоких змін у способі світосприйняття людей, у їхньому ставленні до природного світу, освіта повинна бути не предметною (фізика, хімія, біологія, екологія тощо), а проблемною. Тільки в цьому разі учні повною мірою зможуть стати свідомими співучасниками й співтворцями навчального процесу. Потреба впровадження такого підходу в навчання зумовлена тим, що залучення учнів у систему навчання (слухання - розуміння - відтворення) породжує безініціативність. Тільки вирішення пізнавальних творчих завдань буде сприяти розвиткові в учнів здатності до творчого процесу опанування знань, що й буде формувати навички самостійного мислення. Завдяки використанню форм проблемного навчання школа зможе реалізувати завдання, продиктовані реаліями часу: навчити вчитися, тобто підготувати учнів до життя з постійно змінними соціальними і природними умовами, до яких людині потрібно постійно пристосовуватися.

Використання форм проблемного навчання в процесі загальноосвітньої підготовки буде стимулювати впровадження чотирьох основних освітніх принципів майбутнього, сформульованих ЮНЕСКО: вчитися жити разом; вчитися пізнавати; вчитися робити; вчитися бути.

Екологічна освіта на рівні загальноосвітньої школи спрямована на підготовку учнів до практичного вирішення проблем, пов’язаних із підтримкою прийнятного для життя природного середовища. Знайомити учнів з різними формами впливу господарської діяльності на природні системи і здоров’я людини, що сприятиме формуванню необхідних знань і уявлень з раціоналізації природокористування, доцільно під час практичних робіт. Це сприятиме формуванню навичок вирішувати екологічні завдання, прогнозуючи наслідки людського впливу на природне середовище.

Істотна роль у формуванні та розвитку екологічного мислення з підприємницьким тлом належить і сфері неформальної природоохоронної освіти, що охоплює розгалужену мережу громадських організацій «зелених», науково-технічних та науково-просвітницьких екологічних центрів, літніх екологічних таборів для підлітків, заповідників, національних парків. Так само важливими інструментами у формуванні екологічної та підприємницької компетентностей є тематичні природоохоронні виставки, екскурсії, туристична індустрія, музеї. Вже сьогодні бібліотеки, музеї краєзнавства проводять дискусії, диспути, читацькі конференції, лекції, бесіди з питань екологічної просвіти, організовують екологічні тематичні виставки тощо. Участь у таких заходах впливає на екологізацію свідомості населення, викликає високу соціальну активність, формує цілеспрямованість, соціальну відповідальність за екологічні результати повсякденної діяльності, здатність знаходити і приймати самостійні оптимальні рішення в нестандартних ситуаціях, розвиває людські якості.

Крім того, у процесі екологічної освіти необхідно використовувати й інші методи та форми розвитку екологічної активності: міжпредметні уроки, дискусії, семінари, рольові ігри, екологічні клуби, комп’ютерні імітаційні ігри, проектну діяльність тощо.

Вашій увазі запропоновано зразки уроків з основ екології, що їх розробили вчителі Хмельниччини, за що ми їм дуже вдячні.

Новини проекту
Ощадбанк та Університет банківської справи провели уроки фінграмотності у Мистецькому Арсеналі (07.06.2016)
02-03 червня студенти Університету банківської справи провели уроки фінансової грамотності у рамках інноваційно-освітнього проекту для дітей та підлітків "Арсенал ідей"в Фінансовій лабораторії у Мистецькому арсеналі у Києві. Захід проходив у партнерстві з АТ «Ощадбанк».
Увага! Конкурс! (07.06.2016)
Оголошуємо конкурс на участь в українсько-польському проекті «Нова українська школа». Мета проекту – розроблення нових держстандартів для початкової, базової та старшої школи.
Всі новини »