Виховання підприємницьких рис на уроках фізики

Ірина Пронікова, Андрій Давиденко

У традиційній педагогіці розрізнюють декілька типів уроків. Проте всі ці типи орієнтують вчителя на передачу учням «готових» знань. На уроках такого типу здійснювався моніторинг досягнень учнів, що було обов’язковим елементом навчального процесу. Якщо провести аналогію між мозком людини і комп’ютером, то такий підхід можна було б (хоча й із певним наближенням) представити так.

Уявімо, що мозок учня - це нагромаджувач інформації (а правильніше було б говорити - нагромаджувач даних). На уроці історії, наприклад, «нагромаджувач» учня з’єднують з іншим «нагромаджувачем» - тим, що його використовує «комп’ютер»-учитель. Унаслідок цього відбувається переміщення інформації, яка передбачена темою уроку. Те ж саме роблять на уроках математики, географії, мови та ін. Це досить зручно. До того ж сам процес і його результати легко контролювати. Учень-людина переказує або звітується письмово про одержану інформацію. З такого учня-«флешки» інформацію можна вивести назовні за допомогою монітора персонального комп’ютера, озвучити за допомогою колонок або навушників, роздрукувати на папері за допомогою принтера тощо. Це, звичайно, спрощена модель «трансляційного» підходу до навчання та перевірки знань учнів, але вона досить адекватно пояснює суть такого засвоєння.

Проект «Уроки з підприємницьким тлом», який успішно реалізували українські педагоги, переймаючи польський досвід, змінює погляди на процес навчання. Урок - це не традиційне інформування. Знання - це не мертва інформація, готова до відтворення будь-якої миті. Людина повинна вміти здобувати знання самостійно, а ще використовувати здобуті знання для створення оригінального продукту, що дасть змогу не лише задовольнити її власні потреби, а й покращити життя іншим людям.

У Чернігівській області за програмою цього проекту навчалося 15 учителів фізики: Анна Лемешовець, Інна Андрієнко, Галина Федорова, Олена Мельник, Олександра Смелянська, Наталія Єргалієва, Олександр Зеленський, Олена Завадська, Іван Погорілко, Інна Литвин, Галина Кулик, Володимир Кузьменко, Олена Хомич, Василь Хомич, Юрій Красновид.

Уважаємо за доцільне проаналізувати ризики і труднощі, з якими зіткнулися вчителі фізики, розробляючи конспекти уроків, та переваги від пропонованого підходу.

Поширена проблема - трактування «підприємницького тла» надто вузько, як відображення економічних понять у змісті уроку фізики. Тому на початку типово звучало таке запитання: Як можна з підприємництвом поєднати теорію відносності Альберта Ейнштейна?

Тому нічого немає дивного в тому, що частину конспектів наших уроків побудовано не на змісті підприємницької діяльності, а на відповідних формах роботи з учнями. До цього наші вчителі були готові, й значних труднощів при виконанні цієї роботи не було.

Наприклад, урок фізики Анни Лемешовець «Пароутворення і конденсація» вирізняється тим, що вчитель ставить мету вчити учнів у звичайному бачити незвичайне, аналізувати фізичні явища під кутом зору їхнього можливого використання для поліпшення життя людини внаслідок створення корисних для неї пристроїв та технологій. Урок вражає прагненням автора розвивати естетичні та творчі (винахідницькі) здібності учнів. Цей урок досить унаочнений. Майже на всіх етапах його проведення автор конспекту пропонує використовувати фотознімки фізичних явищ та відеоролики. Цікаво, що такі фотознімки Анна Лемешовець робить сама, залучаючи до цього захоплення своїх учнів. Поєднання фізичної й «ліричної» складових робить урок цікавим та легким у сприйнятті. Важливо, що на уроці відчутний підприємницький компонент: здобуті знання вчитель пропонує використовувати для створення корисних пристроїв.

Конспект уроку фізики Івана Погорілка «Лінзи навколо нас» демонструє глибоке авторське відчуття величі Природи, гармонійного поєднання краси й потенціалу науки - зокрема фізики, яка лежить в основі всіх галузей виробництва, транспорту, медицини тощо. Під час такого уроку вчитель не просто дає учням знання про фізичні явища. Про ці речі можна було б прочитати у відповідній літературі самостійно. Учитель показує, як у звичайному бачити незвичайне, формулювати проблемну ситуацію, знаходити зв’язок між конкретними явищами. Такий підхід демонструє учням потрібність знань, адже їх відразу ж використовують для розв’язування проблем, що виникають у практичній діяльності.

У розробці уроку можна побачити ще декілька цікавих моментів. Один із них стосується запропонованої учням ролі наукових експертів під час розслідування ситуації зі встановлення причини виникнення пожежі в обійсті людей. Учні-експерти приходять до висновку, що причиною виникнення пожежі могло бути фокусування посудиною з водою (циліндричною лінзою) яскравого сонячного світла на легкозаймисту поверхню руберойду.

Педагогічний прийом, який полягає в тому, що учням запропоновано виконати роль кваліфікованого фахівця, надзвичайно важливий і ще не оцінений належно в українській педагогіці. Звернімо увагу на його позитивні риси. По-перше, учень впевнюється у важливості здобутих знань, формується його мотивація до подальшого навчання. А по-друге, учень відчуває свої потенційні можливості стосовно розв’язання серйозних практичних задач, зростає його самооцінка, впевненість у своїх силах.

Не варто робити поспішних висновків стосовно того, що підприємливість у пропонованому конспекті виявляється лише в організаційній формі проведення занять. Це не зовсім так. Для спростування цієї думки варто звернути увагу на загальну орієнтацію уроку, яка полягає у розв’язувані практичних і водночас доступних для розуміння задач, а також на диференційоване домашнє завдання. Загальне завдання полягає у знаходженні відповіді на запитання: «Як би змінився світ краплин, коли б сила тяжіння планети зменшилася в n разів?» Зрозуміло, що з ним найліпше впораються учні, які добре володіють математичним апаратом, мають здібності аналізувати перебіг явищ і розвинуту творчу уяву. Ще одне завдання відповідає запитам інших учнів, і можна очікувати, що його на високому рівні виконають ті, хто «вміє бачити» природу не лише цілісно, а й у деталях. І останнє, третє, завдання розраховане на креативного учня, який має задатки до творчої, винахідницької діяльності. Створивши хоча б на папері корисний для людей пристрій та подумавши згодом над його впровадженням у виробництво або побут, учень зіткнеться зі справжнім підприємництвом. Очевидно, що на одному з наступних занять (чи то на уроці, чи то на занятті гуртка) пристрої, що їх створили учні, стануть предметом активного обговорення.

Уроки вчителів Олександри Смелянської «Вимірювання швидкості світла» та Інни Андрієнко «Поверхневий натяг. Капілярні явища» містять у собі ті форми роботи, які сприяють розвиткові в учнів навичок підприємливості. Їхні конспекти містять матеріал, який орієнтує вчителя на формування в учнів умінь класифікувати й узагальнювати інформацію, формулювати висновки, розвивати в учнів самостійне мислення.

Сподіваємось, що пропоновані конспекти уроків будуть корисними для всіх учителів фізики України та Республіки Польщі, які хочуть працювати творчо й ефективно.