Монументальне мистецтво. Вітраж. Мозаїка. Сграфіто

Анна Молчанова, керівник гуртка «Ми малюємо світ»
НВО № 109 м. Дніпропетровська

Цільова група:

• учні 8-9 класів

Тривалість:

• 90 хв. (2•45 хв.)

Мета:

• формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва в процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва;
• розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентності, здатність до самореалізації, творче мислення.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• спеціальну мистецьку термінологію;
• засоби художньо-образного відображення духовного свiту людини в різних видах мистецтва;
• особливості художніх стилів і напрямів в архітектурі;

розуміє

• значущість різновидів мистецтва для сучасної людини;

вміє

• керуватися набутими знаннями та вміннями у процесі самоосвіти та художньотворчій діяльності;

може

• планувати та реалізовувати художні акції, проекти;
• дискутувати на мистецькі теми;
• виявляти ініціативу, креативність.

Методи і техніки:

• презентація;
• робота з текстом;
• «Art-естафета»;
• дискусія;
• робота в групах.

Обладнання:

• мультимедійний проектор;
• пензлики, вітражні й акрилові фарби, скло;
• яєчна шкаралупа різних кольорів, картон;
• глина, гуаш, стеки;
• клей ПВА, ручки.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Матеріали для гри «Artестафета»

Додаток 2. «Art-естафета»: опис гри з практичною роботою

Додаток 3. «Соборне мистецтво»: опис гри

Додаток 4. Матеріали для гри «Соборне мистецтво»

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. За тиждень перед запланованим заняттям оберіть трьох охочих учнів (надалі - консультанти), яких підготуєте індивідуально для показу майстер-класів із виконання роботи в техніках імітації вітражу, мозаїки (з яєчної шкарлупи), сграфіто (з глини).

1.2. Повідомте учням тему та мету заняття. Нагадайте, які види мистецтв існують, використавши підготовлену мультимедійну презентацію (слайд: Вітраж Адама Сталони-Добжанського; фрагмент вітражу «Богородиця з прекрасного скла», кафедральний собор Богоматері (Шартр), слайд: монумент Батьківщина-мати, Київ; пам’ятник просвітителям Русі; некрополь Ґізи; слайд: Геракл перемагає Лернейську гідру. Національний археологічний музей Іспанії; імператор Олексій I Комнін, собор святої Софії, Константинополь; слайд: Лілеї і ластівки навесні, фрагмент. Санторин; єгипетський стінопис; Перуджино, Сикстинська каплиця, «Христос передає ключі від раю Апостолу Петру»; слайд: сграфіто, Будинок культури, 1986 р.; сграфіто на старій споруді в Граубюнен).

1.3. Запропонуйте учням назвати види мистецтв та пояснити, як їх використовують за призначенням. Ви можете використати слайди, фотографії, ілюстрації з альбомів.

2. Основна частина

2.1. Наведіть приклади монументального мистецтва, використавши підготовлену мультимедійну презентацію зображення споруд. Демонстрація слайдів: Замок Красіцьких, Замок Фридлант та їх оздоблення у техніці створення настінних зображень - сграфіто; споруди, прикрашені вітражами, - cобор Паризької Богоматері, Кельнський собор, Свята капела (Сен-Шапель) та приклади соборів Софійського, Ісакіївського та собору Святого Марка з мозаїчними зображеннями. Після ознайомлення з різновидами технік оздоблення споруд перейдіть до виконання практичної роботи.

2.2. Запропонуйте учням зіграти в гру «Artестафета». Поясніть, що ця гра є одним із шляхів закріплення нової інформації та створення власних творчих робіт різними техніками.

2.3. Об’єднайте учнів у три групи за назвами: «Мозаїка», «Вітраж», «Сграфіто», обговоріть правила гри «Art-естафета» (Додаток 1). Роздайте роздрукований текст (Додаток 2). Гравці повинні ретельно попрацювати з інформацією й обрати тему творчої роботи. Поясніть учням, що кожна команда по черзі виконує практичне завдання (імітацію мозаїки, вітражу, сграфіто). Представте «консультантів», які підготували майстер-класи й ознайомлять команди з техніками виконання практичної роботи. Попередьте, що кожний варіант творчої роботи виконуємо впродовж 15 хвилин. Оголосіть про початок роботи.

2.4. Після закінчення «консультанти» створюють галерею з творчих робіт для огляду досягнень учнів в опануванні технік зображення вітражу, мозаїки, сграфіто, а групи переходять до участі в наступній грі.

2.5. Запропонуйте учням зіграти в гру «Соборне мистецтво» (Додаток 3), яка допоможе закріпити вивчений матеріал. Для кожної команди роздайте видрук матеріалів (Додаток 4). Поясніть правила гри учням. На це завдання відведіть 10 хвилин. По закінченню практичної роботи кожна команда презентує й аргументує свої варіанти відповідей.

3. Підсумкова частина

3.1. Підведіть підсумок уроку через одержання «зворотного» зв’язку. Розгляньте галерею з творчих робіт. Станьте з учнями в одне коло, взявшись за руки. Запропонуйте поділитися своїми думками, починаючи зі слів: «Мені сьогодні сподобалося, бо…», або «Мені сьогодні не сподобалося, бо…». Подякуйте один одному за співпрацю.

3.2. Поясніть домашнє завдання: знайти у вашій місцевості споруди та архітектурні пам’ятки, оздоблені вітражами, мозаїкою та сграфіто. Запропонуйте учням подивитися на них «очима експерта» - зауважити деталі, які допоможуть визначити час створення споруди, зацікавитися пов’язаними з нею історичними подіями.

Додаток 1

«Art-естафета»: опис гри

Для гри потрібно: видрук матеріалів «Artестафета», матеріали для виконання практичної роботи; І група - пензлики, вітражні й акрилові фарби, скло (10?10 см); ІІ група - яєчна шкаралупа різних кольорів, картон; ІІІ група - глина, гуаш, стеки.

Ця дидактична гра є однією з форм розвитку естетичної свідомості, навичок позитивного спілкування, передачі та засвоєння нової інформації під час планування та реалізації практичної художньо-творчої діяльності. Темою гри буде пізнання видів монументального мистецтва.

Учні об’єднуються у три групи за назвами «Мозаїка», «Вітраж», «Сграфіто».

Учитель роздає видрук матеріалів для кожної групи відповідно до напряму творчої роботи (Додаток 2). Гравці повинні ретельно опрацювати інформацію й обрати тему творчої роботи, єдину для всієї групи ( протягом 5 хвилин). Нагадайте учням про культуру ведення дискусії.

На робочому столі для першої групи розміщено обладнання для виконання практичної роботи - вітражу. На другому робочому столі для групи розміщено відповідне обладнання для виконання мозаїчного зображення. На третьому робочому столі розміщено обладнання для виконання практичної роботи в техніці сграфіто. Майстер-класи для учнів підготували «консультанти», які ознайомлять команди з техніками виконання практичної роботи. Нагадайте учням, що кожний з трьох етапів практичної роботи триватиме 15 хвилин, і дайте сигнал починати. «Art-естафета» залучає до роботи всіх учасників.

Пам’ятайте, що ви повинні бути тільки пасивним спостерігачем, - прислухайтеся до дискусій у групах. Втручайтеся тільки у випадку суперечки або конфлікту.

Додаток 2

Матеріали для гри «Art-естафета»

І команда «Вітраж»

Історія розвитку

Вітраж (фр. vitrage, від лат. Vitrum - скло) - орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та інших матеріалів, що пропускають світло.

Вітражне мистецтво сягає корінням далекого минулого. Однак визначити конкретні часові межі створення перших вітражів досить складно. На початкових етапах існування вітраж нагадував прозору мозаїку, вставлену в кам’яні чи дерев’яні переплетення вікон. Згодом, у Х-ХІ ст., з’являються відомості про застосування свинцевої спайки, що вважається технічним досягненням. Кольорове скло у вікнах стає оригінальним елементом оздоблення споруди, перерісши в окрему галузь декоративного мистецтва.

У романській архітектурі вікно ще не відігравало панівної ролі у формуванні зовнішнього вигляду будівель, проте кольорове засклення вже з’являлося. Тоді використовували переважно орнаментику. Згодом романський стиль перейшов у готику, і тут вітраж набув чималого успіху. Вікна ставали більшими, вони стрімко росли вгору - і площа для вітражу теж. Вітраж практично витіснив фреску та живопис. Сюжети вітражів вирізнялися різноманітністю. Поширені були релігійні, історичні, символічні композиції.

Найвидатніші зразки зберігаються у Німеччині (в Кельні, Ульмі), у Франції (у Шартрі, Буржі, Пуатьє).

Але, як і в будь-якому мистецтві, тут теж буває занепад і розквіт. На поч. ХІХ ст. вітражництво відроджується і набуває інтенсивного розквіту: засновуються майстерні, розробляються ескізи.

Якщо повернутися до появи вітражу в Україні, то згадки про нього є ще з часів Київської Русі. Мали вітражі церкви Холма, Галича, Перемишля. У період ХVІІІ-ХІХ ст. наявність вітражних майстерень в Україні підтверджується наявністю музейних експонатів. Взагалі перші згадки про виготовлення віконного скла датуються 1565 роком.

Новий поштовх у розвитку вітражного ремесла здійснив Чарльз Тіффані, який удосконалив виготовлення вітражу. Він запропонував використання свинцевої спайки, замінивши використання профілю. З того часу вітражі на теренах Галичини використовувалися дуже часто у міських будинках, на сходових клітках. Недоступність вітражів для широких верств населення (при гострому бажанні їх усе-таки мати, наприклад, у радянський період) привела до появи різних технологій-замінників.

ІІ команда «Мозаїка»

Історія розвитку

Мозаїка у перекладі з фр. Mosaique буквально - «присвячене музам». Мозаїкою називається візерунок, викладений на різних поверхнях (на стінах, підлозі, стелі). Матеріалом для мозаїки слугує кераміка, скло, дерево, прості камені, смальта тощо. Мозаїка зародилася ще на стародавньому Сході, з творінь майстрів до нас дійшли чудові перські скриньки. В античну епоху, під впливом давньосхідних зразків, мозаїку виконували кольоровою галькою на підлогах. Свого розквіту вона досягла за часів Римської імперії, нею викладали стіни й підлоги вілл, палаців, терми (суспільні лазні), з матеріалів у цей період застосовувалися композиції з кольорових каменів і смальти.

Найвизначнішими збереженими творіннями цієї епохи є зображення Помпеї (наприклад, «Битва при Іссе»). Згадана мозаїка взагалі викладена з півтори тисячі шматочків особливим способом - «opus vermiculatum» (це коли шматочки збираються один до одного по звивистих лініях).

Розквітом мозаїчного мистецтва є епоха візантійської держави. Візантійська мозаїка витончена, кладка вражає тонкістю шарів і досконалістю форм. Особливим є фон мозаїчних полотен - переважно золотий, хоча багатьом «полотнам» характерні зелені та білі тони. Набори зі смальт і каменів (часто напівкоштовних) не шліфувалися, що додавало їм більшої глибини кольору. Вони домагалися, причому дуже успішно, оптичного ефекту розширення приміщення.

На ранньому етапі Середньовіччя (VI-VIII століття) своїми мозаїками славилось італійське місто Равенна, там ними прикрашали численні палаци та храми. Своїми мозаїчними візерунками славилося Монреале, там споруджено великий кафедральний собор. Він виблискує золотистими барвами мозаїки, яка надає йому відчуття багатства і величі. Крім собору, на увагу заслуговує бенедиктинський монастир.

У середньовіччі мозаїка була дуже популярним видом мистецтва для прикраси соборів, але витіснила її фреска, хоча мозаїка, на відміну від фрески, не втрачає кольору, малюнок не темніє і його не треба оновлювати. Важливий внесок у розвиток мозаїки внесла ісламська культура. Мечеті й мінарети у своєму внутрішньому оздобленні використовують мозаїку. Основними видами мозаїки були паркетрі й інтарсія.

На території України мистецтво мозаїки зародилося значно пізніше, - в X столітті, - і було пов’язане з прийняттям християнства, однак через брак матеріалів спочатку особливого розвитку не набуло. Пізніше було налагоджено виробництво скляної смальти в Києві, це викликало розквіт цього виду мистецтва. Найвідомішими і вражаючими витворами мистецтва є панно в Софійському соборі в Києві та Михайлівському Золотоверхому монастирі.

ІІІ команда «Сграфіто»

Історія розвитку

Сграфіто (італ. sgraffito) або графіто (італ. graffito) - техніка створення настінних зображень, перевагою яких є велика стійкість Найпростіший випадок двоколірного сграфіто - нанесення на стіну одного шару штукатурки, що відрізняється за кольором від основи. Якщо в деяких місцях зішкребти штукатурку, то вийде двоколірний малюнок.

Для отримання багатобарвного сграфіто на стіну наносять кілька шарів штукатурки, що відрізняються за кольором (штукатурку забарвлюють різними пігментами); потім штукатурку зішкрібають на різну глибину, щоб оголити шар з потрібним кольором. У техніці сграфіто розписані зовнішні стіни багатьох ренесансних садибних будинків Центральної Європи - таких, як Літомишльський замок (Чехія) і замок Красіцьких (Польща).

Первісна людина видряпувала каменем на стіні печери примітивний малюнок. Це не що інше, як один із найдавніших видів сграфіто. Збереглися малюнки, виконані просто пальцем по вологому шару глини, нанесеному на стіну печери. Цей спосіб стінопису - теж сграфіто.

Грецькі майстри використовували сграфіто для декорування глиняного посуду. На видряпані малюнки можна натрапити також на керамічних виробах стародавніх народів Латинської Америки - інків і майя.

У XV-XVII століттях сграфіто широко застосовували в Італії для прикрашання зовнішніх стін архітектурних споруд. Завдяки порівняльній простоті технічних прийомів і високій міцності сграфіто незабаром поширилося в багатьох інших країнах Європи.

Знали і вдало застосовували сграфіто майстри Стародавньої Русі.

З плином часу змінювалися прийоми сграфіто, вводилися нові матеріали, вдосконалювались інструменти.

Додаток 3

«Соборне мистецтво»: опис гри

Для гри потрібно: ілюстрації храмів і картки зразків монументального мистецтва (3 комплекти), клей ПВА.

Гра допоможе закріпити новий матеріал, глибше сприйняти і запам’ятати роботи митців.

Для кожної команди роздайте матеріали для гри (Додаток 4). На столах є ілюстрація храму, до якого потрібно підібрати відповідні витвори мистецтва. Ці малюнки-картки учитель вирізає заздалегідь і роздає командам (кожна група одержує один комплект).

Учні вибирають їх для поміщення під своєю пам’яткою архітектури.

У квадрати вклейте зображення творів, які належать до споруди собору, а в прямокутник впишіть назву собору.

На це завдання відведіть 10 хвилин.

Додаток 4

«Соборне мистецтво»: опис гри

1. У прямокутник впишіть назву собору і вклейте твори, які до нього належать.

2. У прямокутник впишіть назву собору і вклейте твори, які до нього належать.

3. У прямокутник впишіть назву замку і вклейте твори, які до нього належать.