Водокористування. Основи водного законодавства. Значення води для здоров’я людини

Лілія Мирна, учитель біології
СЗОШ І–ІІІ ст. № 12 м. Хмельницького

Цільова група:

• учні 11 клаcу

Тривалість:

• 90 хв.

Мета:

• ознайомити учнів з особливостями водокористування в Україні, основами водного законодавства, формувати знання про проблеми дефіциту та причини нестачі прісних вод, значення води для організму людини;
• розвивати вміння аналізувати, бачити проблеми, шукати шляхи вирішення;
• формувати ціннісне ставлення до природи, до збереження традицій українського народу.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• особливості водокористування в Україні;
• основи водного законодавства України;

розуміє

• категорію «водні ресурси»;
• значення води для здоров’я людини;

вміє

• аналізувати проблеми дефіциту та причини нестачі прісних вод;
• аналізувати хімічний склад мінеральних вод для вживання;

може

• прогнозувати майбутні результати;
• оцінювати й усувати ризики;
• шукати оптимальні шляхи вирішення проблеми;
• брати участь в акціях з відродження малих річок, очищення джерел;
• спілкуватися, висловлювати свою думку та захищати її.

Методи і техніки:

• робота з документами;
• рольова гра;
• дискусія в групах;
• створення міні-презентації.

Обладнання:

• матеріали для гри;
• маркери, ручки;
• аркуші А4;
• пляшки з мінеральною водою;
• комп’ютер;
• відеоролик «Значення води в житті людини» (https://www.youtube.com); 
• карта України.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Інформація про проблеми водокористування в Україні.

Додаток 2. Картка з інформаційним матеріалом «Статті Конституції України».

Додаток 3. Інструкція щодо виконання завдання в групі.

Додаток 4. Картка з інформаційним матеріалом «Водний кодекс України».

Додаток 5. Практичні завдання для роботи в групах.

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. Нагадайте учням, що основна мета заняття - навчитись ощадно використовувати воду, вирішувати екологічні проблеми, пов’язані з водою.

1.2. Запропонуйте учням проаналізувати вислів Т. Хейєрдала: «Наземне життя дедалі більше залежить від життя в океані: мертвий океан - мертва планета». Вислухайте думки учнів.

1.3. Повідомте учням тему і мету уроку.

2. Основна частина

2.1. Запропонуйте учням самостійно ознайомитися з особливостями водокористування, екологічним станом водних ресурсів, проблемою дефіциту прісної води. Для цього роздайте учням інформацію про проблеми водокористування в Україні (Додаток 1). Запропонуйте проаналізувати матеріал, визначити основні проблеми. Поставте декілька дискусійних запитань:

• Чому важлива проблема водокористування для українців?
• Які екологічні наслідки, пов’язані з використанням води, найбільш негативні?

Запитайте, за яких обставин людині легше вирішувати проблеми, пов’язані з водою?
Напевно, якщо є ефективні закони держави, скеровані на раціональне водокористування, збереження природних ресурсів.

2.2. Запропонуйте учням виконати роль юристів й ознайомитися з інформацією щодо екологічного права в Україні.

2.3. Поділіть клас на п’ять груп (юридичних консультацій) та запропонуйте кожній групі зайняти місце за окремим столом. Роздайте групам по одній роздрукованій статті Конституції України (Додаток 2). Учні мають зосередитися на змісті статті з акцентуванням уваги на правах і обов’язках людей щодо охорони здоров’я і безпечного для життя довкілля. Попросіть учнів зобразити на листку паперу (А4) основний зміст статті і презентувати графічне зображення своїм однокласникам з поясненням змісту статті (Додаток 3).

2.4. Роздайте групам виписки з Водного Кодексу України (Додаток 4) і попросіть проаналізувати статті, порівняти їх з інформаційним матеріалом щодо водокористування. Налаштуйте учнів на гру «Дебати». Поясніть, що ця дидактична гра є однією з форм проведення дискусії: дає навички спілкування - слухання, аргументації, представлення доказів і презентації власної позиції. Темою гри буде аналіз статей Водного кодексу України (про внесення змін) та формування правової культури і громадянської позиції.

2.5. Проведіть гру «Дебати» (докладно про методику проведення цієї гри див. розділ «Інтерактивні методи навчання»).
Нагадайте учням про культуру ведення дискусії, попередьте, що гра триватиме 15 хвилин, роздайте завдання групам і дайте сигнал починати. Визначте учня, що стежитиме за дотриманням регламенту і правил гри. Основні елементи дебатів: тема, визначення, система аргументації, докази, перехресні запитання, власна позиція.
Завдання для роботи в групах
1. Ознайомтеся зі змістом статей Водного кодексу України.
2. Оцініть ступінь виконання статей Водного кодексу в Україні.

2.6. Після закінчення гри розділіть дошку на дві частини (або використайте два плакати) і попросіть представника від кожної групи записати права людей та їхні обов’язки щодо ставлення до води як природного ресурсу.
Запропонуйте учням порівняти аргументи. Підкресліть ті, які повторюються, зверніть увагу на позицію учнів.

2.7. Запропонуйте учням переглянути відеофільм про значення води для здоров’я людини (https://www.youtube.com).
Проаналізуйте інформацію разом з учнями. Вислухайте пропозиції щодо збереження якості питної води, методів очищення води в різних життєвих ситуаціях. Запропонуйте учням створити міні-презентацію про значення води для людини.

2.8. Роздайте кожній групі по 2-3 пляшки з мінеральною водою («Миргородська», «Збручанська», «Поляна Квасова», «Перлина Карпат», «Моршинська» та інші). Учні мають проаналізувати склад води, визначити належність до типу (столова, лікувально-столова, лікувальна), термін придатності, з’ясувати, для лікування яких хвороб вона використовується. Разом з учнями нанесіть на карту України родовища мінеральних вод.

2.9. Порекомендуйте групам зробити рекламу однієї марки мінеральної води (на вибір: листівка, віршовані рядки, міні-презентація тощо).
Можна провести з учнями конкурс «Народознавці». Кожна команда по черзі пригадує і називає прислів’я про воду, учні пригадують пісні про воду, розповідають про народні звичаї, обряди, свята, пов’язані з водою.

3. Підсумкова частина

3.1. Підведіть підсумок уроку, запитайте учнів, що було для них найцікавішим на уроці. Заохочуйте їх, щоб вони поділилися своїми думками.

3.2. Поясніть домашнє завдання: проаналізувати, як удома ви підвищуєте якість питної води, разом із батьками поміркувати: як можна раціональніше використовувати питну воду в побуті?

Додаток 1

Інформація про проблеми водокористування в Україні

До водного фонду України належать:

1. поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (ставки, водосховища) і канали; інші водні об’єкти;
2. підземні води та джерела;
3. внутрішні морські й територіальні води.

Україна належить до держав із низьким рівнем водозабезпеченості. За запасами місцевих ресурсів річкового стоку на душу населення Україна посідає одне з останніх місць у Європі. В Україні на 1 мешканця припадає 1 тис. м3, а в Європі - 4,6 тис. м3. З невеликим обсягом водних ресурсів на душу населення в Україні пов’язано створення ставків і водойм, що спричинило зникнення малих річок, затоплення значних територій родючих земель.

Екологічними проблемами України, пов’язаними з водою, є:

• нестача води в деяких місцевостях;
• незадовільна якість води для питних проблем;
• забруднення вод Чорного й Азовського морів та зменшення їх біологічного різноманіття;
• забруднення річок та водосховищ пестицидами, сполуками нітрогену і фосфору, важкими металами, радіонуклідами, нафтопродуктами;
• підтоплення територій поблизу водосховищ;
• зникнення малих річок;
• зсуви і селі в гірських районах тощо.

За останні роки істотно погіршилась якість води в основних джерелах централізованого водопостачання, що зумовлено незадовільною водогосподарською діяльністю, забрудненням річкового стоку й підземних водоносних горизонтів органічними сполуками, фенолами, нітратами, нафтопродуктами, патогенними мікроорганізмами тощо. У 260 населених пунктах країни питна вода за окремими фізико-хімічними показниками взагалі не відповідає вимогам стандартів. 28 міст і 392 селища України не мають централізованих систем каналізації. Через перенавантаження і неефективну роботу очисних споруд щодоби скидається майже 3,4 млн. м3 недостатньо очищених і 320 тис. м3 неочищених стічних вод, тобто майже третина всіх господарсько-побутових стоків.

Каналізаційні споруди в країні не відповідають сучасним вимогам. Однією з головних причин є високий рівень фізичного зносу основних фондів житлово-комунального господарства. Майже повністю припинилося будівництво і введення в експлуатацію нових потужностей, а також реконструкція діючих споруд і мереж водопровідно-каналізаційного господарства. Величезні втрати та надмірне споживання води спостерігаються і при несправності сантехніки та відсутності лічильників на споживання води в квартирах і будинках громадян.

Переведення водного господарства на модель сталого розвитку можна структуризувати за такими основними блоками:

• розроблення сучасного механізму раціонального водокористування через посилення ролі фіскальних регуляторів;
• запуск формування інституту приватної власності;
• перенесення центру ваги регулювання розвитку водного господарства на регіональний рівень.

Саме ці заходи мають сприяти переходу на модель сталого розвитку, забезпечити узгодження сучасних і перспективних пріоритетів водокористування, сприяти імплементації господарського використання водних ресурсів у дієвий чинник соціально-економічного піднесення та бути ефективним чинником підвищення добробуту населення.

Необхідним кроком є розробка плану ведення водного господарства на засадах сталого розвитку, взявши до уваги особливості кожного регіону, з пріоритетністю соціальної сфери водокористування.

Важливе завдання - формувати свідомість громадян, спрямовану на стале водокористування.

Впровадження такого плану потребує тісної взаємодії всіх гілок влади з громадськістю, оскільки ідея сталого водокористування носить передусім характер домінантної соціальної складової: для задоволення потреб, покращення життя і добробуту людей.

Додаток 2

Картка з інформаційним матеріалом «Статті Конституції України»

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та природні ресурси... є об’єктами права українського народу.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Стаття 66. Кожен зобов’язаний не завдавати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завданні ним збитки.

Додаток 3

Інструкція щодо виконання завдання в групі

1. Уявіть себе юристом у галузі екології.

2. Уважно прочитайте статтю Конституції України.

3. Обговоріть у групі зміст статті.

3. Зверніть увагу на права й обов’язки громадян.

4. Спробуйте зобразити графічно зміст статті на листку паперу (А4).

5. Результати своєї роботи презентуйте однокласникам.

Додаток 4

Картка з інформаційним матеріалом «Водний кодекс України»

Стаття 6. Власність на води (водні об’єкти) Води (водні об’єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. вод та відтворення водних ресурсів;
2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням вод них ресурсів;

…

Стаття 11. Громадяни та їх об’єднання, інші громадські формування у встановленому порядку мають право:
1) брати участь у розгляді місцевими радами та державними органами питань, пов’язаних з використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
2) за погодженням з місцевими радами та державними органами виконувати роботи з використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів за власні кошти та за добровільною участю членів об’єднань громадян;
3) брати участь у проведенні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення й охорони природних ресурсів, перевірок виконання водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносити пропозиції з цих питань;
4) проводити громадську екологічну експертизу, оприлюднити її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення щодо розміщення, проектування та будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів, пов’язаних з використанням вод, у порядку, що визначається законодавством;
5) здійснювати громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.